Львів
1903
рік заснування
60 000+
пацієнтів щороку
1 000+
послуг
Шпиталь Шептицького – ваша професійна клініка здоров’я та любові! Ми – унікальний медичний заклад, у якому з турботою та любов’ю підходимо до лікування кожного нашого пацієнта: чи то дорослих, чи то діток.
Наш медичний заклад був заснований ще у 1903 році видатним українським благодійником митрополитом Андреєм Шептицьким.
А сьогодні – Шпиталь це не просто лікарняна установа, а заклад, який надає амбулаторне та стаціонарне лікування, поєднуючи медичну та ментальну підтримку.
Це саме той заклад, де Ви відчуватимете увагу та професійність від кожного працівника.
Консультація педіатра; загальний аналіз крові розгорнутий із забором крові; загальний аналіз сечі; аналіз калу на яйця гельмінтів.
Консультація кардіолога (первинна); ехокардіографія (УЗД серця); ЕКГ з розшифруванням; ліпідограма; аналіз на глікований гемоглобін; аналіз на креатинін (сироватка); забір крові.
Консультація кардіолога (первинна); ехокардіографія (УЗД серця); ЕКГ з розшифруванням; ліпідограма; аналіз на глікований гемоглобін; аналіз на креатинін (сироватка); забір крові; коагулограма.
Консультація гінеколога; кольпоскопія; цитологія; аналіз мазка на мікрофлору; УЗД органів малого тазу.
Консультація: гінеколога + мамолога + ендокринолога; скринінг щитовидної залози (ТТГ, T4 вільний, АТПО, Т3 вільний), цитологія , мазок на флору; кольпоскопія; УЗД органів малого тазу, УЗД молочних залоз.
Консультація сімейного лікаря/терапевта; ЕКГ без трактування; забір та проведення загального аналізу крові; загальний аналіз сечі; визначення рівню глюкози.
Консультація уролога; УЗД сечового міхура та нирок; бакпосів сокупростати; забір соку простати; PSA загальний.
консультація гінеколога або уролога; рентген легень; УЗД органів черевної порожнини; УЗД щитовидної залози; лабораторна діагностика (на суму 1000 грн); консультація терапевта.
консультація терапевта, а також двох вузькопрофільних спеціалістів; рентген легень; УЗД органів черевної порожнини; УЗД щитовидної залози; лабораторна діагностика (на суму 1500 грн).
Лімфатичний вузол – це важливий орган імунної системи, що допомагає організму боротися з інфекціями та підтримувати здоровий баланс клітин, що відповідають за наш імунітет. Лімфатичні вузли виконують роль біологічних фільтрів, які затримують віруси, бактерії та інші шкідливі частинки, запобігаючи їх поширенню. Їх незначне збільшення часто є тимчасовою реакцією на інфекцію, але якщо набряк не проходить тривалий час або супроводжується іншими тривожними симптомами, слід звернутися до лікаря для діагностики та подальшого лікування. Що таке лімфатичні вузли та їх функції? Лімфатична система є важливою частиною імунної системи, яка складається з лімфатичних вузлів, судин і лімфи. Ця система допомагає організму боротися з інфекціями, видаляти токсини та підтримувати баланс рідин. Функції лімфатичних вузлів: Фільтрація шкідливих агентів – захоплення бактерій, вірусів та інших патогенів. Вироблення білих кров’яних клітин – лейкоцитів, що допомагають боротися з інфекціями. Зберігання та дозрівання імунних клітин – підтримка швидкої реакції на патогени. Регуляція рідинного балансу – допомагає виведенню зайвої рідини з тканин. Коли організм виявляє інфекцію або іншу загрозу, лімфатичні вузли можуть збільшуватися у відповідь на активну роботу імунної системи. Чому можуть збільшуватися лімфатичні вузли на шиї? Збільшення лімфатичних вузлів на шиї, або шийна лімфаденопатія, може виникати з різних причин – від звичайних інфекцій до серйозних захворювань. Основні причини збільшення включають: Інфекційні причини Вірусні інфекції Грип та ГРВІ – тимчасове збільшення лімфовузлів при застуді. Це найчастіша причина їх збільшення. Мононуклеоз (вірус Епштейна-Барр) – тривалий набряк, втома та підвищена температура, біль в горлі, що триває довше, ніж звична простуда. ВІЛ/СНІД – порушення роботи імунної системи, що призводить до хронічного імунодефіциту та може бути причиною лімфаденопатії. Бактеріальні інфекції Ангіна, стрептококові інфекції – викликають біль у горлі та збільшення лімфовузлів. Хвороба котячих подряпин (феліноз) – бактеріальна інфекція, яка передається через укуси або подряпини кішок. Викликає збільшення лімфовузлів, що може супроводжуватися лихоманкою, слабкістю та тривалим набряком. Туберкульоз – серйозне легеневе захворювання, яке може уражати шийні лфімовузли. Сифіліс – бактеріальна інфекція, яка також може викликати набряк вузлів. Грибкові та паразитарні інфекції Гістоплазмоз – грибкова інфекція, що вражає легені та лімфовузли. Токсоплазмоз – паразитарна інфекція, що передається через контакт із зараженими продуктами або тваринами. Неінфекційні причини Аутоімунні захворювання Ревматоїдний артрит – запальний процес, що може викликати збільшення лімфовузлів. Червоний вовчак (СЧВ) – хронічне аутоімунне захворювання, яке уражає різні органи та тканини. Онкологічні процеси Лімфома (Ходжкіна та неходжкінська) – злоякісне новоутворення з клітин лімфатичної системи. Метастази раку – поширення злоякісних клітин у лімфовузли (найчастіше пухлини молочної залози, шлунку, легень). Реакція на ліки Деякі вакцини, антибіотики та протисудомні препарати можуть викликати тимчасове збільшення лімфовузлів. Основні симптоми збільшених лімфовузлів Залежно від причини, збільшені лімфовузли можуть супроводжуватися: Больовими відчуттями Почервонінням і набряком Підвищеною температурою Загальною слабкістю Нічною пітливістю та втратою ваги (при онкологічних захворюваннях) Якщо лімфовузли залишаються збільшеними понад два тижні або супроводжуються іншими не типовими чи тривожними симптомами, варто негайно звернутися до лікаря. Діагностика Щоб встановити причину збільшення лімфовузлів, лікар використовує комплексні методи діагностики, які дозволяють оцінити загальний стан організму та виключити серйозні захворювання. Фізичний огляд – лікар перевіряє розмір, консистенцію, болючість та рухливість лімфовузлів. Наприклад, тверді й нерухомі вузли можуть свідчити про онкологічні процеси, а болючі та м’які – про інфекцію. Загальний аналіз крові (ЗАК): визначає рівень лейкоцитів, що може вказувати на запальний процес або інфекцію. Підвищена кількість лімфоцитів може бути ознакою вірусної інфекції, а високий рівень нейтрофілів свідчить про бактеріальне ураження. Біохімічний аналіз крові: дозволяє оцінити стан печінки, нирок та інших органів, що можуть бути уражені при системних захворюваннях. УЗД лімфатичних вузлів: допомагає визначити розміри, структуру та внутрішню будову лімфовузлів. Виявлення неоднорідної структури може свідчити про пухлинні або запальні процеси. ПЛР та серологічні дослідження: використовуються для виявлення специфічних вірусів або бактерій у крові, таких як вірус Епштейна-Барр, токсоплазма чи Bartonella henselae. Комп’ютерна томографія (КТ) або магнітно-резонансна томографія (МРТ): призначаються при підозрі на метастази або системні захворювання. Дозволяють оцінити стан глибоких лімфовузлів, які недоступні при фізичному огляді. Біопсія лімфатичного вузла: виконується при підозрі на онкологію або стійке збільшення вузла без очевидної причини. Дозволяє визначити характер клітинних змін та встановити точний діагноз. Лікування збільшених лімфовузлів Лікування залежить від основної причини. При бактеріальних інфекціях призначаються антибіотики, при вірусних інфекціях застосовуються противірусні препарати та симптоматичне лікування. Для аутоімунних захворювань використовуються імуносупресори. Якщо причиною є онкологічний процес, можливе застосування хірургічного втручання, хіміотерапії або радіотерапії. Важно не займатися самолікуванням, а звернутися до лікаря для призначення відповідного лікування. Коли варто звернутися до лікаря? Якщо лімфовузли збільшені більше двох тижнів, мають тверду або нерухому структуру, супроводжуються високою температурою, нічною пітливістю або значною втратою ваги – варто негайно звернутися до лікаря. Вчасна діагностика та лікування можуть запобігти серйозним ускладненням і зберегти ваше здоров’я. У нашій клініці ви можете пройти всі необхідні обстеження та отримати консультацію спеціаліста. Бережіть своє здоров’я – своєчасне звернення до лікаря допоможе уникнути ускладнень і швидко повернутися до нормального життя.
ЧИТАТИ ДАЛІБіль у правому підребер’ї є поширеним симптомом, який може свідчити про різноманітні захворювання внутрішніх органів. Він може бути гострим або хронічним, постійним чи періодичним, супроводжуватися іншими симптомами, такими як нудота, блювота, жовтяниця або підвищення температури. Важливо не ігнорувати такий біль, адже він може вказувати на серйозні проблеми, що потребують негайного лікування. Основні причини болю у правому боці під ребром В цій ділянці розташовані важливі органи: печінка, жовчний міхур, частина кишечника та шлунка, підшлункова залоза та права нирка. Також біль у цій зоні може виникати через проблеми з м’язами, нервами або хребтом. Давайте розглянемо найпоширеніші патології, які можуть спричинити ці болі. Захворювання печінки та жовчного міхура Гепатит (вірусний, алкогольний, токсичний). Запалення печінки може супроводжуватися болем у правому боці, втомою, жовтяницею, темною сечею та світлим калом. Жировий гепатоз. Накопичення жиру в печінці призводить до її збільшення, що може викликати дискомфорт і біль. Часто спостерігається в людей з надмірною масою тіла, цукровим діабетом та схильних до зловживання алкоголем. Жовчнокам’яна хвороба. Камені у жовчному міхурі можуть блокувати жовчні протоки, викликаючи напади гострого болю (жовчну кольку). Холецистит. Запалення жовчного міхура супроводжується різким болем, нудотою, блювотою та підвищенням температури. Проблеми з травною системою Виразкова хвороба шлунка та дванадцятипалої кишки. Біль може посилюватися після їжі або вночі, супроводжуватися печією та нудотою. Дискінезія жовчовивідних шляхів. Порушення рухливості жовчних проток призводить до нападів болю в правому боці. Гастрит. Запалення слизової шлунка може викликати біль, відчуття тяжкості після їжі, відрижку. Панкреатит. Запалення підшлункової залози часто супроводжується дуже інтенсивним болем, який віддає у спину. Захворювання нирок Пієлонефрит. Інфекційне запалення нирок супроводжується болем у боці, лихоманкою, частим сечовипусканням. Камені в нирках. Рух каменів спричиняє різкий, нестерпний біль, що віддає в пах або спину. Гломерулонефрит. Аутоімунне запалення нирок може викликати біль, набряки, зміни кольору сечі. Інші причини Міжреберна невралгія. Біль посилюється при рухах, кашлі або глибокому вдиху. Травми та забої. Переломи ребер або удари можуть спричиняти тривалий біль. Оперізуючий герпес. Супроводжується характерними везикулярними висипаннями та частіше виникає у людей з ослабленим імунітетом. Проблеми з хребтом (остеохондроз, грижі). Біль може віддавати в правий бік через ураження нервових корінців. Гінекологічні захворювання (у жінок). Наприклад, кісти яєчників або позаматкова вагітність можуть викликати біль у правому боці. Методи діагностики Щоб визначити причину болю, лікар може призначити комплексне обстеження, що включає: Загальний і біохімічний аналіз крові для виявлення ознак запалення, порушення функції печінки та нирок. Загальний аналіз сечі для оцінки роботи нирок і виявлення можливих інфекцій. Ультразвукове дослідження (УЗД) органів черевної порожнини для оцінки стану печінки, жовчного міхура, підшлункової залози та нирок. Магнітно-резонансну (МРТ) або комп’ютерну томографію (КТ) для детального дослідження внутрішніх органів та виявлення структурних змін. Гастроскопію для діагностики патологій шлунка та дванадцятипалої кишки. Лікування болю у правому боці під ребрами Лікування залежить від причини болю. У разі інфекційних захворювань призначаються антибіотики. При запальних процесах можуть використовуватися нестероїдні протизапальні препарати. Для підтримки функції печінки призначають гепатопротектори. Жовчнокам’яну хворобу лікують спазмолітиками, а у випадках закупорки жовчних протоків може знадобитися хірургічне втручання. Також важливо дотримуватися правильного харчування, виключити жирну їжу та алкоголь. Коли слід звернутися до лікаря? Якщо біль у правому боці триває довгий час, стає інтенсивнішим або супроводжується такими симптомами, як жовтяниця, блювота, висока температура чи порушення сечовипускання, слід негайно звернутися до лікаря. Самодіагностика та самолікування можуть бути небезпечними, оскільки біль у правому боці може свідчити про серйозні захворювання. Важливо вчасно звернутися до лікаря, щоб встановити правильний діагноз та отримати необхідне лікування. Не відкладайте візит до спеціаліста, адже своєчасна медична допомога може запобігти розвитку ускладнень. Звертайтесь https://spital.org.ua/contacts/ Ваше здоров’я у ваших руках! Дбайте про себе та регулярно перевіряйте стан вашого організму.
ЧИТАТИ ДАЛІЗастій жовчі, або холестаз, – це стан, при якому порушується нормальний відтік жовчі, що може призводити до проблем із травленням та порушення роботи печінки і жовчного міхура. Жовч відіграє важливу роль у розщепленні жирів і засвоєнні жиророзчинних вітамінів, тому будь-яке порушення її відтоку може спричинити дискомфорт і негативні наслідки для здоров’я. Що таке застій жовчі і чому він виникає? Жовч утворюється в печінці та накопичується в жовчному міхурі. Вона сприяє засвоєнню жирів і вітамінів A, D, E і K. Жовч надходить у тонкий кишківник через жовчні протоки, де допомагає емульгувати жири, роблячи їх доступними для ферментів. Застій жовчі виникає, коли її рух сповільнюється або блокується, що може призводити до запалення, пошкодження печінки та порушення обміну речовин. Основні причини застою жовчі Неправильне харчування Надмірне вживання жирної, смаженої та обробленої їжі сповільнює вироблення та відтік жовчі. Недостатнє споживання води робить жовч густішою, що ускладнює її транспортування. Малорухливий спосіб життя Недостатня фізична активність уповільнює обмін речовин і циркуляцію жовчі. Тривале сидіння створює тиск на органи черевної порожнини, що може порушувати жовчовиділення. Захворювання печінки та жовчного міхура Гепатит – запалення печінки, яке впливає на вироблення жовчі. Холецистит – запалення жовчного міхура, що може спричиняти блокування жовчних протоків. Жовчнокам’яна хвороба – утворення каменів, які можуть блокувати відтік жовчі. Після холецистектомії (видалення жовчного міхура) організм змінює механізм зберігання і виведення жовчі. Через відсутність жовчного міхура жовч може надходити у дванадцятипалу кишку нерівномірно, що спричиняє її застій та проблеми з травленням. Часто у таких пацієнтів спостерігається розлад травлення, здуття живота та дискомфорт після вживання жирної їжі. Гормональні порушення Надлишок естрогену (під час вагітності або гормональної терапії) може підвищувати густину жовчі та сповільнювати її виділення. Порушення функції щитовидної залози можуть впливати на обмінні процеси, зокрема на секрецію жовчі. Вроджені патології жовчовивідних шляхів Деякі люди народжуються з аномально вузькими або деформованими жовчними протоками, що може спричиняти хронічний застій жовчі. Основні симптоми застою жовчі Застій жовчі проявляється різноманітними симптомами, від незначного дискомфорту до серйозних системних порушень: Відчуття тяжкості у правому боці – тупий біль під ребрами, особливо після вживання жирної їжі. Гіркота в роті – може бути наслідком рефлюксу жовчі в шлунок. Порушення травлення – нудота, здуття живота, закрепи або діарея через недостатнє розщеплення жирів. Жовтушність шкіри та слизових оболонок – свідчить про надмірне накопичення жовчних пігментів у крові. Хронічна втома та слабкість – порушене всмоктування жиророзчинних вітамінів призводить до дефіциту енергії. Як діагностувати застій жовчі? Важливо вчасно діагностувати застій жовчі, щоб запобігти розвитку ускладнень. Консультація гастроентеролога – лікар збирає анамнез, оцінює симптоми та проводить детальний огляд. Загальний і біохімічний аналіз крові – допомагає виявити підвищений рівень білірубіну, лужної фосфатази та ферментів печінки (АЛТ, АСТ), що може свідчити про холестаз. УЗД жовчного міхура та печінки – візуалізує стан жовчних протоків, дозволяючи виявити наявність каменів, запалень або структурних аномалій. МРТ або КТ жовчовивідних шляхів – дозволяють детально оцінити стан органів та виявити порушення у функціонуванні жовчної системи. Дуоденальне зондування – дослідження складу жовчі, що може виявити запальні процеси або наявність паразитів. Лікування застою жовчі Лікування залежить від причини захворювання та може включати медикаментозну терапію, зміну способу життя та додаткові фізіотерапевтичні методи. Для покращення відтоку жовчі важливо дотримуватися дієти, включати фізичну активність та інколи застосовувати лікарські препарати, які стимулюють секрецію жовчі. Фізіотерапевтичні методи, такі як масаж живота, теплові процедури та вправи, спрямовані на покращення циркуляції жовчі, також можуть сприяти покращенню стану. Народні засоби, такі як відвари розторопші, кульбаби та оливкова олія, можуть бути додатковими методами підтримки функції жовчного міхура. Профілактика застою жовчі Запобігти застою жовчі можна шляхом корекції харчування, фізичної активності та підтримки здорового способу життя. Раціон повинен містити достатню кількість клітковини, що сприяє нормальній роботі кишечника та запобігає застою жовчі. Корисними є продукти, багаті на вітаміни A, D, E і K, які покращують склад жовчі та її відтік. Варто обмежити споживання жирної, смаженої їжі та алкоголю, які можуть сповільнювати виділення жовчі. Фізична активність відіграє важливу роль у профілактиці холестазу. Регулярні вправи, такі як ходьба, йога та дихальна гімнастика, стимулюють відтік жовчі та запобігають її застою. Корисними є спеціальні вправи на зміцнення преса, що сприяють активному скороченню жовчного міхура та поліпшенню відтоку жовчі. Дотримання режиму харчування також є важливим фактором. Вживання їжі в один і той самий час сприяє рівномірному виділенню жовчі та знижує ризик її застою. Особливо важливо не пропускати сніданок, оскільки ранковий прийом їжі стимулює жовчовиділення. Також варто контролювати масу тіла, оскільки ожиріння є одним із факторів ризику розвитку жовчнокам’яної хвороби та холестазу. Уникнення стресу та нормалізація режиму сну також сприяють збереженню здоров’я печінки та жовчовивідної системи. Якщо ви підозрюєте застій жовчі або потребуєте індивідуальних рекомендацій, зверніться до лікаря для детального обстеження та розробки ефективного плану лікування.
ЧИТАТИ ДАЛІ
Виклик швидкої 24/7
